висунений
ВИ́СУНЕНИЙ, ВИ́СУНУТИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до ви́сунути.
Явдоха .. чула їхнє [вовків] важке дихання, бачила їхні висунуті червоні язики (О. Донченко);
Сам же Наполеон розумів, що в Смоленську була лише заслона, висунена російською армією, але не вся армія (П. Кочура);
Він ішов з повагою, але й не без пихи, властивої молодій людині, несподівано висунутій на начальника (Іван Ле);
Твердження це висунене було як висновок гіпотетичний (В. Домонтович).
Словник української мови (СУМ-20)