витравник

ВИТРА́ВНИК, а, ч.

Робітник, який витравлює (див. витра́влювати ¹ 4) малюнок, візерунок, напис на тканині, металі і т. ін.

Значення в інших словниках

1. витравник — витра́вник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. витравник — -а, ч. Робітник, який витравлює малюнок, візерунок, напис на тканині, металі і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. витравник — ВИТРА́ВНИК, а, ч. Робітник, який витравлює малюнок, візерунок, напис на тканині, металі і т. ін.  Словник української мови в 11 томах