витребенькуватий
ВИТРЕБЕ́НЬКУВАТИЙ, а, е, розм.
Вигадливий (у 2 знач.), незвичайний.
Під письмом пишався підпис із витребенькуватими викрутасами (Б. Лепкий);
Все це якось дивно пасує до непередавано ніжної просвітленості, в якій купаються і витребенькуваті будинки, і зелені дерева у блідо-рожевому цвітінні, і святкові люди (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)