витріпаний
ВИ́ТРІПАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до ви́тріпати.
Я не бачу облич. Тільки – білі плями. Маски. Ширми .. Краєм тротуару пливе витріпана, в зморшках ширма, за нею – інша – ясна, чітка, з намальованою усмішкою (Ю. Мушкетик);
Охрипнуть голоси вантажників біля магазину і чисто запахне мукою, витріпаною об дерево з білого мішка (Є. Пашковський);
* Образно. Ніби ж і життям не витріпаний, і роками не перевантажений – ледь за п'ятдесят, ровесник Лисенкові та Катрусі, а здається набагато старішим за них (Микита Чернявський).
Словник української мови (СУМ-20)