витріпувати
ВИТРІ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ТРІПАТИ, аю, аєш, док., що.
Тріпаючи, витрушуючи, очищати що-небудь від пилу, бруду і т. ін.
– Отак, як бачите, день у день, одно чисть, одно витріпуй (Леся Українка);
Пушок витріпував з вовни краплини, бризкав ними Марії в лице (В. Яворівський);
Крім Марисі, прислуговує ще старша жінка Янова, до обов'язків якої входить наносити дров з підвалу, витріпати килим та доріжки, натерти підлоги (Ірина Вільде);
Сама Олександра Панасівна .. витріпає і вивітрить дитячі постелі і побіжить до сторожа Степана купити яєць – сьогодні іменини в її найменшенької (Валерій Шевчук).
Словник української мови (СУМ-20)