витійствувати
ВИТІ́ЙСТВУВАТИ, ую, уєш, недок., заст., книжн.
Вправлятися в красномовстві, говорити вишукано, пишномовно; ораторствувати.
Люди, коли там [у шинку] витійствував дяк, засиджувалися чи приходили саме задля цього (Валерій Шевчук);
– Так, він не наділений даром витійствувати і вражати красномовством, але він чесний, прямодушний і благородний (із журн.);
* Образно. Надвечір'я сповнюється тріумфальним щебетанням: витьохкують зяблики, цикає і кулеметить дятел, висвистує повзик, витійствують чорні дрозди (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)