вихаркнути
ВИ́ХАРКНУТИ, ну, неш, док., що.
Однокр. до виха́ркувати.
Хай злодій батькові рідному і дітям своїм закаже ніколи не красти копи... З кров'ю вихаркне він Смолярчукове просо! (Г. Косинка);
* Образно. Бомба влучила якраз всередину будинку, і, оглушений страшним ударом, він вихаркнув з своїх дверей і вікон криваву піну дрібних уламків, пороху, шмаття (С. Журахович).
Словник української мови (СУМ-20)