виховательський
ВИХОВА́ТЕЛЬСЬКИЙ, а, е.
Прикм. до вихова́тель.
Ганно, хвала і слава тобі, оскільки ж виростила достойного сина – штурмана для степового корабля, виховательські здібності виявила (О. Гончар);
Рита подарувала свекрові зелену нейлонову сорочку з твердим, ніби луб'яним, коміром, а свекрусі в'язану кофту й донську пухову хустку – все дороге й гарне, придбане за дві виховательські зарплати (Григір Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)