виховник
ВИХОВНИ́К, а́, ч.
Те саме, що вихова́тель.
Ось ти .. маєш певність, що ти провідник для сліпих, світло для тих, хто знаходиться в темряві, виховник нерозумним, учитель дітям, що ти маєш зразок знання й правди в Законі (Біблія. Пер. І. Огієнка);
Справедливим є твердження, що виховник не може зробити іншу людину кращою, ніж він сам (з публіц. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)