виходитися

ВИ́ХОДИТИСЯ¹ див. вихо́джуватися¹.

ВИ́ХОДИТИСЯ² див. вихо́джуватися².

ВИХО́ДИТИСЯ, иться, недок., безос., діал.

Про наявність дії за знач. вихо́дити 1.

– Що за діло маєш тепер у вчительки музики? Надворі ллє дощ немов із коновки, і я думаю, що в такий час не виходиться (О. Кобилянська);

Забувалося, що це театр, і до того ще мандрівний театр, виходилося з нього, мов із якоїсь цілющої купелі, оновленим і облагородженим. Чудеса високого, справжнього мистецтва! (Б. Лепкий);

Дуже багато .. від душі говорилося, ще більше сміялося, робилося намагання співати, ходилося з місця на місце, вставалося, сідалося, танцювалося, залицялося, спостерігалося широкий, білий, нічний краєвид з вікна, виходилося під сніжок (У. Самчук).

Значення в інших словниках

1. виходитися — ви́ходитися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. виходитися — -джуся, -дишся, док., розм. 1》 Виростати. 2》 Поправлятися після хвороби, пологів, поранення. 3》 Псуватися внаслідок носіння (про взуття); зношуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. виходитися — ЗНО́ШУВАТИСЯ (про одяг, взуття і т. ін. — ставати старим, непридатним для користування), ВИНО́ШУВАТИСЯ рідше, ПРОНО́ШУВАТИСЯ рідше, ВИТИРА́ТИСЯ рідко; ГОРІ́ТИ на кому, розм. (швидко); РВА́ТИСЯ, ДЕ́РТИСЯ, ДРА́ТИСЯ (з утворенням дірок). — Док.  Словник синонімів української мови
4. виходитися — ВИ́ХОДИТИСЯ, джуся, дишся, док., розм. 1. Виростати. Такий-то виходився [Іван] хороший, моторний, і не пізнати його, що в гіркому кріпацтві зріс (Вовчок, I, 1955, 22). 2. Поправлятися після хвороби, пологів, поранення.  Словник української мови в 11 томах