вихолоняти

ВИХОЛОНЯ́ТИ, я́є, недок., ВИ́ХОЛОНУТИ, не, док.

Утрачати тепло, робитися холодним.

Нехай вихолоняє борщ (Сл. Гр.);

– Та пий чай, голубчику мій дорогий! Пий чай, бо вихолоне зовсім! – прохала мати (І. Нечуй-Левицький);

– І чого ж ото вона забарилася?! Та вареники ж вихолонуть! (Остап Вишня);

Хата вже старенька і холодна. Хоч як натопи лежанку звечора, а однаково до ранку вихолоне (В. Кучер).

Значення в інших словниках

1. вихолоняти — вихолоня́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вихолоняти — -яє, недок., вихолонути, -не, док. Втрачати тепло, ставати холодним.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вихолоняти — див. вихолоджуватися  Словник синонімів Вусика
4. вихолоняти — ХОЛО́НУТИ (втрачаючи тепло, поступово ставати холодним, холоднішим), ОХОЛО́ДЖУВАТИСЯ, ВИХОЛО́ДЖУВАТИСЯ, ВИХОЛОНЯ́ТИ, ЧА́ХНУТИ, ПРОЧАХА́ТИ, ВИЧАХА́ТИ, СТИ́ГНУТИ, ВИСТИГА́ТИ, ЗАСТИГА́ТИ, ОСТИГА́ТИ, ПРОСТИГА́ТИ, НАСТИГА́ТИ, ПЕРЕСТИГА́ТИ, ОСТУ́ДЖУВАТИСЯ...  Словник синонімів української мови
5. вихолоняти — ВИХОЛОНЯ́ТИ, я́є, недок., ВИ́ХОЛОНУТИ, не, док. Втрачати тепло, ставати холодним. Нехай вихолоняє борщ (Сл. Гр.); — І чого ж ото вона забарилася?! Та вареники ж вихолонуть! (Вишня, І, 1956, 347); Хата вже старенька і холодна.  Словник української мови в 11 томах
6. вихолоняти — Вихолоняти, -няю, -єш сов. в, вихолонути, -ну, -неш, гл. Охлаждаться, охладиться, остывать, остыть. Нехай вихолоняє борщ. Волч. у. Вода вихолола.  Словник української мови Грінченка