виціджуватися
ВИЦІ́ДЖУВАТИСЯ, ується, недок., ВИ́ЦІДИТИСЯ, иться, док.
1. Поволі витікати, цідитися з чого-небудь через вузький отвір.
Олеся набирає в жменi теплого пiску, що повiльно вицiджується між пальцями (В. Яворівський);
Чути було, як її якась жінка почала вкоськувати: – Чи ти не здуріла, що так трохи не на увесь світ кричиш... Та якби у тебе з голови мозок вицідився, то ти ж би лежала на землі недвиженною [недвижимою], як ота колода... (Т. Осьмачка);
* Образно. На самоті перед завісою невідомого сміливість з кожним кроком по краплі почала виціджуватись на росяну землю (М. Стельмах).
2. тільки недок. Пас. до виці́джувати.
Текілове вино виціджується в цистерни з нержавіючої сталі після чотирьох років витримки (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)