Словник української мови у 20 томах

вичаровуватися

ВИЧАРО́ВУВАТИСЯ, ується, недок., ВИ́ЧАРУВАТИСЯ, ується, док.

1. З'являтися, як нібито за допомогою чарів.

Раптом із метушні-біганини сонячних зайчиків і тіней вичаровується щось несподіване (Є. Гуцало).

2. тільки недок. Пас. до вичаро́вувати.

Велика вогняна куля за одну мить вичаровується чаклуном і летить за нами (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)