Словник української мови у 20 томах

вичихуватися

ВИЧИ́ХУВАТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., рідко, ВИ́ЧХАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм.

1. Довго чхаючи, позбуватися нежитю, застуди і т. ін.

[Горлов:] Від ставка мулом несе, під ногами вогко, .. а нежитю такого тут здорового можна схопити. [Максим:] Еге, що й тиждень, мовляв, не вичхається (М. Кропивницький).

2. Закінчувати чхати.

– Мій demigenie, – почав, вичхавшися, Люксембург, – дурак. – Бо не любить жінок, – докінчив Рачок (Б. Лепкий).

Словник української мови (СУМ-20)