вичовгуватися
ВИЧО́ВГУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́ЧОВГАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм.
1. Ставати потертим, гладким і т. ін. від частого човгання, тертя.
– А що то таке скремейда?.. – питає мати. Володько відповів не відразу .. – То палиця така з кривулькою на кінці. Нею їздять або верхи, або женуть перед собою. Кривулька вичовгається і дуже гладенька (У. Самчук).
2. Виходити повільно, ледве піднімаючи ноги.
Фізичних сил швидко прибувало: він .. до виходку [вихідка], відділеного від великої кімнати вузьким п'ятиметровим коридором, добирався самотужки, хай і держачись за стіни, і “на прохід” на повітря теж став помалу вичовгуватися (О. Забужко).
3. Пас. до вичо́вгувати 1, 2.
Підлога вичовгується взуттям.
Словник української мови (СУМ-20)