вичудити
ВИ́ЧУДИТИ, джу, диш, що, розм.
Док. до чуди́ти.
– Просто мені з ним весело: він завжди може вичудити щось несусвітнє (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)ВИ́ЧУДИТИ, джу, диш, що, розм.
Док. до чуди́ти.
– Просто мені з ним весело: він завжди може вичудити щось несусвітнє (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)