вишахровувати
ВИШАХРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ШАХРУВАТИ, ую, уєш, док., що, розм.
Здобувати що-небудь шахрайством.
– Ви, Маврикію Павловичу, здержуйте її загонистість, бо вона вишахрує на ті витребеньки багацько грошей (І. Нечуй-Левицький);
Він [князь Януш] ту грамоту у короля виманив, вишахрував, замовчав, що Рокитна моя (А. Чайковський).
Словник української мови (СУМ-20)