вишення

ВИ́ШЕННЯ, я, с., збірн., рідко.

Вишневі дерева.

Коло білої хатки червоніє рясне вишення чи високий кущ калини стріху підпирає (Марко Вовчок);

Під гору – чийсь город, вишник, присадкувата хата під залізом. Попід вишенням до Ворскли – стежка (І. Вирган).

Значення в інших словниках

1. вишення — ви́шення іменник середнього роду вишневі дерева рідко  Орфографічний словник української мови
2. вишення — -я, с. Вишневі дерева.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вишення — ВИ́ШЕННЯ, я, с., збірн., рідко. Вишневі дерева. Коло білої хатки червоніє рясне вишення чи високий кущ калини стріху підпирає (Вовчок, І, 1955, 11); Під гору — чийсь город, вишник, присадкувата хата під залізом. Попід вишенням до Ворскли — стежка (Вирган, В розп. літа, 1959, 306).  Словник української мови в 11 томах
4. вишення — Ви́шення, -ня с. = вишник 1. Садок той увесь був заріс вишеннєм, сливняком. О. 1862. ѴІІІ. 15.  Словник української мови Грінченка