вишивка

ВИ́ШИВКА, и, ж.

1. розм. Те саме, що вишива́ння 1.

Научіть мене вишивки, мамо! (Т. Масенко);

У вишивках сорочок виявляється багатство різних технік (з наук. літ.).

2. Вишитий на чому-небудь візерунок.

Хлопці та чоловіки стояли купами .. В білих свитах з червоними та синіми вишивками і взорцями на комірах (І. Нечуй-Левицький);

Дівчина в сорочці з червоною вишивкою на рукавах була схожа на квітку (С. Чорнобривець);

Ганна з насолодою розгорнула пакуночка і показала маленькі, чудесні, оздоблені вишивкою сорочечки (В. Собко);

// Вишитий предмет.

Першій їй прийшла ідея закласти .. крамниці з українськими народними вишивками (Ірина Вільде).

Значення в інших словниках

1. вишивка — ви́шивка 1 іменник жіночого роду вишивання ви́шивка 2 іменник жіночого роду вишитий візерунок  Орфографічний словник української мови
2. вишивка — -и, ж. 1》 розм. Те саме, що вишивання 1). 2》 Вишитий на чому-небудь візерунок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вишивка — Поширений різновид ручної праці, переважно жіночої; в. оздоблює одяг, передусім жіночі й чоловічі сорочки, декоративні тканини; кожна в. за технікою, композицією, мотивами й кольорами відповідає своєму призначенню (напр.  Універсальний словник-енциклопедія
4. вишивка — ВИШИВА́ННЯ (нашивання на тканину або шкіру візерунків нитками, бісером і т.ін.), ШИТВО́, РОЗШИВА́ННЯ рідше, ВИ́ШИВКА розм.; МЕРЕ́ЖАННЯ (МЕРЕ́ЖЕННЯ) (ажурне вишивання).  Словник синонімів української мови
5. вишивка — ВИ́ШИВКА, и, ж. 1. розм. Те саме, що вишива́ння 1. Научіть мене вишивки, мамо! (Мас., Поезії, 1950, 43). 2. Вишитий на чому-небудь візерунок. Хлопці та чоловіки стояли купами.. В білих свитах з червоними та синіми вишивками і взорцями на комірах (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах