вишкрябаний
ВИ́ШКРЯБАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до ви́шкрябати.
Тепер камера мала інший вигляд: столи були винесені, дірява підлога вимита, вишкрябана (С. Васильченко);
Шинок – великий, світлий і хоч не найкращого штибу, але чистий – добре вимиті мостини, вишкрябаний до білого ножем стіл, пофарбований у зелене шинквас (Ю. Мушкетик);
// ви́шкрябано, безос. пред.
Смуги були від ножа на тому місці, де була на малюнку голова. Від неї не лишилось нічого, крім одного куточка рота – червоної смужечки. Все було ретельно стерто, вишкрябано, замазано фарбами з фону (В. Винниченко).
Словник української мови (СУМ-20)