вишліфовувати
ВИШЛІФО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ШЛІФУВАТИ, ую, уєш, док.
1. що. Робити гладеньким, блискучим, обточуючи, шліфуючи.
Робота легка, чепурна, цікава: вишліфовувати скляні та глиняні вироби та розмальовувати їх власноручно із суто народних рисунків (В. Винниченко).
2. кого, що, перен. Робити кого-, що-небудь кращим, досконалішим.
Минув місяць безтурботного спокою, дні праці й ночі кохання, що поглиблює і вишліфовує свідомість (В. Підмогильний);
Т. Шевченко вишліфовував свою мову від таких висловів, що були б незрозумілі широким читацьким колам (з наук. літ.);
Суспільство як фактор формування особистості здатне виховувати людину, вишліфовувати її характер (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)