вишпетити

ВИ́ШПЕТИТИ, ечу, етиш, док., кого, розм.

Дуже вилаяти.

Гетьман знає, що то за спілка! Видеруть з рук булаву, віддадуть, кому самі схочуть. Що буде, коли не виконає оце веління Москви? Надішлють грамотку, вишпетять (Ю. Мушкетик);

Наступного вечора на слізне прохання хлопця Кулаківський згодився, добряче вишпетивши малого за його дурний страх не йти грати в карти (Валерій Шевчук).

Значення в інших словниках

1. вишпетити — ви́шпетити дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. вишпетити — -ечу, -етиш, док., перех., розм. Дуже вилаяти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вишпетити — ЛА́ЯТИ (різкими словами висловлювати осуд, докори), СВАРИ́ТИ, ЛА́ЯТИСЯ, СВАРИ́ТИСЯ, КАРТА́ТИ, ГА́НИТИ, ГРОМИ́ТИ, РОЗНО́СИТИ підсил., КЛЯ́СТИ́ розм., ВІДЧИ́ТУВАТИ розм., ЧИ́СТИТИ розм., ГРІ́ТИ розм., ШПЕ́ТИТИ розм., ГРИ́ЗТИ розм., НАБИРА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
4. вишпетити — ВИ́ШПЕТИТИ, ечу, етиш, док., перех., розм. Дуже вилаяти.  Словник української мови в 11 томах