вишпортувати
ВИШПО́РТУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ШПОРТАТИ, аю, аєш, док., що, розм.
Шпортаючи, риючи, діставати, витягати що-небудь звідкись.
Брудні, обдерті, вишпортували [діти] напівбосими ногами паливо із звалищ, зникали з оберемками трісок у бічних вуличках і знову поверталися (Р. Іваничук);
Вишпортувала [Олена] вилами гнiй з-пiд корови (Є. Гуцало);
Він своїм закованим костуром почав шпортати землю, відважив одну дернину, другу, вишпортав трохи глини – люди зирнули і ахнули (І. Франко);
Вишпортавши ключа з ямки, мало не підбіг [Лесь] до скрині, відімкнув колодку і смикнув віко догори (І. Нижник).
Словник української мови (СУМ-20)