Словник української мови у 20 томах

вишпортувати

ВИШПО́РТУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ШПОРТАТИ, аю, аєш, док., що, розм.

Шпортаючи, риючи, діставати, витягати що-небудь звідкись.

Брудні, обдерті, вишпортували [діти] напівбосими ногами паливо із звалищ, зникали з оберемками трісок у бічних вуличках і знову поверталися (Р. Іваничук);

Вишпортувала [Олена] вилами гнiй з-пiд корови (Є. Гуцало);

Він своїм закованим костуром почав шпортати землю, відважив одну дернину, другу, вишпортав трохи глини – люди зирнули і ахнули (І. Франко);

Вишпортавши ключа з ямки, мало не підбіг [Лесь] до скрині, відімкнув колодку і смикнув віко догори (І. Нижник).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. вишпортувати — вишпо́ртувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. вишпортувати — див. вишпортати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вишпортувати — ВИЙМА́ТИ (брати що-небудь із середини чогось), ВИТЯГА́ТИ, ВИТЯ́ГУВАТИ, ТЯГТИ́, ТЯГНУ́ТИ, ДОБУВА́ТИ, ВИДОБУВА́ТИ, ТЯГА́ТИ рідше, ЗДОБУВА́ТИ рідко; ВИШКРЯ́БУВАТИ, ВИШКРІБА́ТИ, ВИСКРІБА́ТИ (шкребучи); ВИШПО́РТУВАТИ (шпортаючи) розм.  Словник синонімів української мови
  4. вишпортувати — ВИШПО́РТУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ШПОРТАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Шпортаючи, риючи, діставати, витягати що-небудь звідкись.  Словник української мови в 11 томах