Словник української мови у 20 томах

виштовхувальний

ВИШТО́ВХУВАЛЬНИЙ, а, е.

Який використовується, пристосований для виштовхування чогось.

Модель правильно описує бар'єрний виштовхувальний механізм провідності у фільтрі (з наук. літ.);

Є кілька видiв мiгpацiї: пpимiтивна, вимушена, вiльна, ланцюгова... У нас за цiєю класифiкацiєю найпошиpенiша саме пеpша: пpимiтивна, що зумовлена не пpитягальними фактоpами, а виштовхувальними (з публіц. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. виштовхувальний — -а, -е. Який використовується, пристосований для виштовхування чогось.  Великий тлумачний словник сучасної мови