вищеназваний
ВИЩЕНА́ЗВАНИЙ, а, е, книжн.
Названий перед цим, раніше, у попередньому тексті.
Коли Варя чотирнадцяти років тільки мріяла про вищеназваних прапорщиків з золотими погонами, то сімнадцяти вона вже ходила з ними по алеях (М. Хвильовий);
Без знання вищеназваних наукових сфер кримінолог не може вважатися підготовленим (з наук. літ.);
// у знач. ім. вищена́зване, ного, с. Те, що назване перед цим, раніше, у попередньому тексті.
Просимо довести вищеназване до підлеглих державних податкових інспекцій (з мови документів).
Словник української мови (СУМ-20)