вищестоящий
ВИЩЕСТОЯ́ЩИЙ, а, е, книжн.
Те саме, що ви́щий 2.
Найбільше пильний сількор налягав на те, як це можна було відпустити бандита додому без погодження, дозволу й документації вищестоящих органів (М. Стельмах);
// у знач. ім. вищестоя́щий, щого, ч.; вищестоя́щі, щих, мн. Той, хто має більші повноваження, владу.
У поводженнi з вищестоящими треба завжди бути скромним i не втрачати шанобливостi (О. Довженко).
Словник української мови (СУМ-20)