виявний
ВИЯ́ВНИЙ, а, е.
Якого можна виявити.
Екзистенційний антропоцентризм Т. Шевченка виявний і в його ставленні до релігії, яку він розглядав як реальну силу, засіб боротьби за свободу й щастя людини (з наук. літ.);
Відповідно до української духовно-культурної традиції, що яскраво виявила себе в XIX ст., у всіх, кого єднає батьківщина, мова, культура, виявний спільний архаїчний алгоритм світосприйняття (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)