вкопувати

ВКО́ПУВАТИ¹ (УКО́ПУВАТИ), ую, уєш, недок., ВКОПА́ТИ (УКОПА́ТИ), а́ю, а́єш, док., що.

Вміщувати, закріплювати що-небудь у викопаному заглибленні.

На майдані перед замком вкопували риштовання задля огневих штук (О. Стороженко);

Після війни на попелищі артільного двору вкопували удвох першого стовпа (Ю. Мушкетик);

Приблизно в чотирьох кілометрах від роз'їзду партизани під командуванням Тура вкопали під рейки три авіабомби (М. Стельмах);

Вкопали на плацу парубки Купалу, вирубаного з гіллястого клена (К. Гриб);

Шум роботи за вікном припинився. Тепер можна було почути, як довбають заступами яму, щоб вкопати палі (Д. Білий).

ВКО́ПУВАТИ² див. уко́пувати¹.

Значення в інших словниках

1. вкопувати — вко́пувати 1 дієслово недоконаного виду закріпляти в заглибленні вко́пувати 2 дієслово недоконаного виду укопувати  Орфографічний словник української мови
2. вкопувати — I (укопувати), -ую, -уєш, недок., вкопати (укопати), -аю, -аєш, док., перех. Вміщувати, закріплювати що-небудь у викопаному заглибленні. II див. укопувати I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вкопувати — див. копати  Словник синонімів Вусика
4. вкопувати — ЗАКО́ПУВАТИ (закріплювати одним кінцем у викопаному заглибленні), ВКО́ПУВАТИ (УКО́ПУВАТИ). — Док.: закопа́ти, вкопа́ти (укопа́ти). Семко та Горіх завчасно натесали стовпів і закопували їх на нових межах (С.  Словник синонімів української мови
5. вкопувати — ВКО́ПУВАТИ¹ (УКО́ПУВАТИ), ую, уєш, недок., ВКОПА́ТИ (УКОПА́ТИ), а́ю, а́єш, док., перех. Вміщувати, закріплювати що-небудь у викопаному заглибленні. На майдані перед замком вкопували риштовання задля огневих штук (Стор.  Словник української мови в 11 томах