Словник української мови у 20 томах

вкочений

ВКО́ЧЕНИЙ¹ (УКО́ЧЕНИЙ), а, е.

Дієпр. пас. до вкоти́ти¹.

Вкочений у ворота суперника м'яч.

ВКО́ЧЕНИЙ² див. уко́чений¹.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. вкочений — вко́чений 1 дієприкметник просунутий в середину чогось вко́чений 2 прикметник вирівняний; з гладкою поверхнею  Орфографічний словник української мови
  2. вкочений — I (укочений), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вкотити I. II див. укочений I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вкочений — НАЇ́ЖДЖЕНИЙ (про шлях, дорогу — який став рівним, гладеньким від частої й тривалої їзди), УЇ́ЖДЖЕНИЙ (В'Ї́ЖДЖЕНИЙ), РОЗ'Ї́ЖДЖЕНИЙ, УТОРО́ВАНИЙ (ВТОРО́ВАНИЙ), ТОРО́ВАНИЙ, НАКО́ЧЕНИЙ, УКО́ЧЕНИЙ (ВКО́ЧЕНИЙ), НАТЕ́РТИЙ рідше, УТЕ́РТИЙ (ВТЕ́РТИЙ) рідше...  Словник синонімів української мови
  4. вкочений — ВКО́ЧЕНИЙ¹ (УКО́ЧЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вкоти́ти¹. ВКО́ЧЕНИЙ² див. уко́чений¹.  Словник української мови в 11 томах