вкраплення
ВКРА́ПЛЕННЯ (УКРА́ПЛЕННЯ), я, с.
1. Дія за знач. вкра́пити і вкра́питися.
Смальта використовувалась у мозаїчному покритті зрідка, головним чином у вигляді невеликих синіх та зелених вкраплень (з наук. літ.);
Окремі вкраплення та згадки у документах та літописах під пером Ю. Мушкетика розростаються у захопливі картини художнього твору (з навч. літ.);
Усі діаманти мають природні вкраплення – часточки графіту (з газ.).
2. Чужорідна частинка в масі чого-небудь іншого.
Скалок було багато, вони рясно вкривали ґрунт, вони розкотилися в усі боки. І всюди в них виблискували світло-жовті металічні вкраплення! (В. Владко);
Мар'янин чоловік сів у куточку, .. жодних емоцій на обличчі, вуса його чорні із ледь помітними вкрапленнями сивини нагадують мені траурний символ (С. Процюк);
Дослідження вчених-лінгвістів виявляють у топонімії Поліської низовини острівний, або у формі окремих вкраплень, характер поширення іллірійських, кельтських, тюркських, фінських та інших топонімічних ареалів (з наук. літ.);
В узлісся дубового лісу в парку Олександрії врізається овальна ділянка, оточена насадженнями переважно ільмів з украпленням берестів та лип (з наук.-попул. літ.);
Іван Франко як оратор використовував цитати, іншомовні вкраплення, контрасти і символи (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)