Словник української мови у 20 томах

вкупоньці

ВКУ́ПОНЬЦІ (УКУ́ПОНЬЦІ), присл.

Пестл. до вку́пці.

Укупоньці вони купалися (із журн.);

В одному стійбищі жив старий. А з ним укупоньці три доньки (з казки).

Словник української мови (СУМ-20)