власництво
ВЛА́СНИЦТВО, а, с.
Абстр. ім. до вла́сницький.
Хай дихають вогнем битви! Хай ці наші юні Гавроші наяву бачать роз'ярілу хижість власництва, перекошені злобою обличчя, хай чують всі ті погрози та глум, якими нас зустрічають хутори! (О. Гончар);
Державне власництво у Швеції базується на тих самих ринкових економічних принципах, що і приватне власництво (з навч. літ.);
За новою технологією авто можливо ідентифікувати і тим самим підтвердити легальність виробництва й право власництва (із журн.);
* Образно. Черемхо, ти смішна! Наревнувала вволю. Це власництва недоля. Його ж наймення – Воля!.. То що ж ділити нам?! (С. Йовенко).
Словник української мови (СУМ-20)