Словник української мови у 20 томах

вловлювати

ВЛО́ВЛЮВАТИ див. уло́влювати.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. вловлювати — вло́влювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. вловлювати — (запах) схоплювати, (думку) вгадувати, розпізнавати, (зміст) осягати; (глум) постерігати, помічати; док. ВЛОВИТИ, спіймати, затримати, (на гарячому) впіймати, застукати, заскочити; (звук) почути.  Словник синонімів Караванського
  3. вловлювати — ЗРОЗУМІ́ТИ що і без додатка (правильно сприйняти зміст, значення, суть чого-небудь), ЗБАГНУ́ТИ, УБАГНУ́ТИ (ВБАГНУ́ТИ) розм., УТНУ́ТИ (ВТНУ́ТИ) розм., УТЯ́МИТИ (ВТЯ́МИТИ) розм., ЗМЕТИКУВА́ТИ розм., УТОРО́ПАТИ (ВТОРО́ПАТИ) розм., РОЗТОРО́ПАТИ розм.  Словник синонімів української мови