вмазувати
ВМА́ЗУВАТИ¹ (УМА́ЗУВАТИ), ую, уєш, недок., ВМА́ЗАТИ (УМА́ЗАТИ), вма́жу, вма́жеш, док., що.
1. Мазанням закріплювати щось уставлене куди-небудь.
У цеглу на тумбі вже по війні вмазав Макар старе чересло, а до нього приклеїв бляшану зірку (Григір Тютюнник);
Молоді молюски мелані можуть вигризати нірки в акваріумній замазці. Щоб цього не сталося, в кутки акваріума на замазку вмазують або проклеюють липкою стрічкою смужки скла (із журн.).
2. тільки док., що і без прям. дод., перен., фам. Те саме, що ви́пити 2.
Життя триває, братику .. Хоч мене в ньому і розжалували .. я тепер капітан .. Вибач, я трохи вмазав сьогодні (Ю. Андрухович);
– То, може, ти собі, вуйку, трохи... ну, вмазав перед тим? Ну, пивка там... Може, кислячка того з яблук, що в тебе в пивниці? – Та то дурниці, що я там випив (Л. Дереш);
– Де ти вже встиг вмазати? Я ж просила, здається, сьогодні не пити (із журн.).
3. тільки док., кого, що чим, перен., розм. Ударити.
– Вожатий! – кажу я йому (бо він був піонервожатим нашого класу, коли я вчився у художній школі). – Може, ти знаєш чому Т. Я. вмазала “Співакові“? (Ю. Логвин);
Оточений, перекритий [університетський парк] .. Виявляється, під час земляних робіт хтось копнув і наткнувся на щось тверде. Добре хоч не вмазав бульдозером. Викликали саперів, ті знайшли снаряд часів Другої світової війни (Л. Костенко).
ВМА́ЗУВАТИ² див. ума́зувати¹.
Словник української мови (СУМ-20)