вмонтованість

ВМОНТО́ВАНІСТЬ (УМОНТО́ВАНІСТЬ), ності, ж.

Властивість за знач. вмонто́ваний.

* Образно. Заможність передбачає вмонтованість людини в різні стосунки й необхідність постійно приймати рішення (з наук.-попул. літ.);

Двоїста природа жанру літургії, його вмонтованість у цілісний організм богослужіння виявляє неповноту традиційних музикознавчих методів, використовуваних при розгляді церковного музичного мистецтва (з рел.-церк. літ.).