вмішувати

ВМІ́ШУВАТИ¹ (УМІ́ШУВАТИ), ую, уєш, недок., ВМІША́ТИ (УМІША́ТИ), а́ю, а́єш, док.

1. що. Мішаючи, додавати щось у що-небудь; домішувати.

Постав [віник] там у хаті в куточку коло груби, а потім, як нагодишся в хату, то виметеш діл, – сказала панія Висока. – Я ще в той віник і полиню вмішала (І. Нечуй-Левицький).

2. кого, у що, розм., рідко. Залучати, вплутувати кого-небудь у щось.

У справи релігії політику вмішувати не варто (з газ.);

Усім відомо було, що це вона [Кочубеїха] затіяла донос, але її якось не вмішали. Ніхто не важився кликати Любов Федорівну на суд (Б. Лепкий);

Стратон Бога вмішав, каже: – Прогнівили! Хіба ж дотепер знали люди, що є Бог? (У. Самчук).

ВМІ́ШУВАТИ² див. умі́шувати¹.

Значення в інших словниках

1. вмішувати — вмі́шувати 1 дієслово недоконаного виду домішувати вмі́шувати 2 дієслово недоконаного виду місячи, доводити до готовності  Орфографічний словник української мови
2. вмішувати — I (умішувати), -ую, -уєш, недок., вмішати (умішати), -аю, -аєш, док., перех. Мішаючи, додавати щось у що-небудь; домішувати. II див. умішувати I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вмішувати — ВМІ́ШУВАТИ¹ (УМІ́ШУВАТИ), ую, уєш, недок., ВМІША́ТИ (УМІША́ТИ), а́ю, а́єш. док., перех. Мішаючи, додавати щось у що-небудь; домішувати. ВМІ́ШУВАТИ² див. умі́шувати¹.  Словник української мови в 11 томах