вм'ятина
ВМ'Я́ТИНА (УМ'Я́ТИНА), и, ж.
Заглиблення, слід від удару або тиснення; ямка.
На важкій броні в деяких з них [танків] були глибокі вм'ятини від німецьких снарядів (В. Собко);
Глибока вм'ятина на переніссі свідчила про щойно зняті окуляри (В. Земляк);
Коли вже холод припече, хлопці люто заворушаться, давлять лопатками і притискаються нестриженими потилицями, щоб зіштовхнути один одного з насидженої вм'ятини (М. Малиновська);
За десять хвилин він почув у динаміку хриплуватий тенор старпома Однопозова: – Кузьмич, водотічності в трюмі не виявлено. Є вм'ятина два на півтора метра (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)