вникати

ВНИКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВНИ́КНУТИ, ну, неш, док., у що.

Старатися, намагатися зрозуміти суть чого-небудь, розібратися в чому-небудь; вдумуватися.

– Боюся, – говорив, поважніючи, гетьман, – що й про нас будуть колись поверху судити, не вникаючи в наші душі, в наші характери (Б. Лепкий);

Тут існувала якась своя система, вникати в неї Олегові не хотілося й не було потреби (А. Кокотюха);

Іван Огієнко вникав у сутність професіоналізму наставника, виокремлюючи при цьому його духовні компоненти, які закладені в основі педагогічної культури (з наук. літ.);

В. І. Вернадський вникав у всі деталі діяльності бібліотеки (з наук.-попул. літ.);

Незабутній Сергій Павлович Корольов вникав у всі малі й великі справи, ставився до них з величезною відповідальністю (із журн.);

– Навряд чи зможемо ми вам порадити щось, не вникнувши в суть справи (Ю. Шовкопляс).

Значення в інших словниках

1. вникати — (намагатися розібратися в чомусь невідомому) вглиблюватися, входити, розм. докопуватися.  Словник синонімів Полюги
2. вникати — вникати – уникати Дехто автоматично вживає перше або друге дієслово, вважаючи їх варіантами. Хоч вони близькі морфологічно, проте мають змістові відмінності. Вникати (в що) – прагнути зрозуміти суть чогось, розібратися в чомусь; вдумуватися.  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
3. вникати — вника́ти дієслово недоконаного виду в що  Орфографічний словник української мови
4. вникати — ВНИКАТИ – УНИКАТИ Вникати (в що). Намагатися зрозуміти суть чогось, розібратися в чомусь. – Якість їх роботи визначається насамперед якістю нашої продукції. А остання у великій мірі залежить від того, як глибоко вникаєте ви у свої обов’язки (Ю.  Літературне слововживання
5. вникати — -аю, -аєш, недок., вникнути, -ну, -неш, док., у що. Старатися, намагатися зрозуміти сутність чого-небудь, розібратися в чому-небудь; вдумуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. вникати — Вдивлюватися, вділитися, повдивлюватися, удивлюватися, удивитися, додивлюватися, додивитися, обдивлюватися, обдивитися, пообдивлюватися, придивлюватися, придивитися, попридивлюватися, роздивлюватися, роздивитися, пороздивлюватися, вдумуватися...  Словник чужослів Павло Штепа
7. вникати — ВНИКА́ТИ у що (знайомлячись із чим-небудь, вивчаючи факти, аналізуючи щось, намагатися розібратися в чомусь), ВГЛИ́БЛЮВАТИСЯ, ВГЛИБЛЯ́ТИСЯ, ВХО́ДИТИ (УХО́ДИТИ), ВВІХО́ДИТИ (УВІХО́ДИТИ), ДОКО́ПУВАТИСЯ розм., ДОХО́ДИТИ чого, розм.  Словник синонімів української мови
8. вникати — ВНИКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВНИ́КНУТИ, ну, неш, док., у що. Старатися, намагатися зрозуміти суть чого-небудь, розібратися в чому-небудь; вдумуватися. Партійним і радянським керівникам необхідно глибше вникати в роботу колгоспів (Рад. Укр.  Словник української мови в 11 томах