Словник української мови у 20 томах

внутрішньовідомчий

ВНУТРІШНЬОВІ́ДОМЧИЙ, а, е.

Пов'язаний із внутрішньою діяльністю відомства.

Здійснюваний органами державного управління надвідомчий і внутрішньовідомчий контроль супроводжує управлінську діяльність (з наук. літ.);

У внутрішньовідомчому листуванні на відміну від міждержавного рідко використовується приватний лист напівофіційного характеру (з навч. літ.);

Запроваджено щорічний комплексний внутрішньовідомчий аудит фінансово-господарської діяльності підвідомчих підприємств і організацій (з мови документів);

Як свідчать щорічні внутрішньовідомчі опитування, до податкової служби завжди була підвищена увага громадськості (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. внутрішньовідомчий — внутрішньові́домчий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. внутрішньовідомчий — -а, -е. Те саме, що внутрівідомчий.  Великий тлумачний словник сучасної мови