вовчкуватий

ВОВЧКУВА́ТИЙ, а, е.

Те саме, що вовкува́тий.

А й дитина ж то вийшла на славу!.. Тільки якесь невеселе, вовчкувате, тихе (Панас Мирний);

Журба мулить, пригноблює, робить вовчкуватим, убиває (О. Кобилянська).

Значення в інших словниках

1. вовчкуватий — вовчкува́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. вовчкуватий — -а, -е. Те саме, що вовкуватий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вовчкуватий — див. відлюдкуватий; непокірний; похмурий  Словник синонімів Вусика
4. вовчкуватий — ВОВЧКУВА́ТИЙ, а, е. Те саме, що вовкува́тий. А й дитина ж то вийшла на славу!.. Тільки якесь невеселе, вовчкувате, тихе (Мирний, II, 1954, 46); Недостаток болить, журба мулить, пригноблює, робить вовчкуватим, убиває (Коб., І, 1956, 94).  Словник української мови в 11 томах
5. вовчкуватий — Вовчкуватий, -а, -е = вовкуватий. Якесь невеселе (дитина), вовчкувате. Мир. ХРВ. 25.  Словник української мови Грінченка