воднокінь
ВОДНОКІ́НЬ, присл., рідко.
Із запряженим одним конем.
Я пройшов кілометрів із п'ять, коли мене наздогнав візок воднокінь (Ю. Яновський);
Шабельницький священик отець Василій у легкій бричці воднокінь повертався з поля, де вже третій рік йому гарно родив овес (Ю. Хорунжий).
Словник української мови (СУМ-20)