воднораз
ВОДНО́РА́З, присл.
Те саме, що водно́ча́с.
Скажіть цареві, що виїду з города разом і воднораз, в одну годину, на чотирьох заставах (І. Нечуй-Левицький);
– А хто там? – спитав [Максим] переляканим і воднораз сердитим голосом (І. Багряний);
Часом вона [мати] сердилась і на Євгена, .. і тоді вона замовкала на цілий вечір, не відповідаючи на його запобігливі звертання. То була тяжка кара, але воднораз і справедлива (Б. Антоненко-Давидович);
Юркові трохи лячно й воднораз приємно (В. Козаченко).
Словник української мови (СУМ-20)