водолаз
ВОДОЛА́З, а, ч.
1. Людина, яка виконує певні роботи під водою (перев. у спеціальному костюмі та спорядженні).
[Хуса:] Про тії перли є у нас в родині переказ, що аж триста водолазів втопилося, шукаючи їх в морі (Леся Українка);
Водолази цілком випадково натрапили на рештки античного міста, що свого часу опинилося під водою (О. Гончар);
– Де ж це бачено, щоб таку рибу зловити без водолазів! (Є. Гуцало).
2. розм. Особливої породи навчений собака, що добре плаває й витягає з води потопельників; ньюфаундленд.
До мисливських собак належать і водолази (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)