водопровід
ВОДОПРОВІ́Д, во́ду, ч.
Система труб, нагнітальних установок, фільтрів і т. ін., признач. для подавання води до місць споживання; водогін.
Як тільки жильці отелю полягають спати, починається поправка і прочистка водопроводів, елеваторів і т. ін. (Леся Українка);
Якби поставили цей апарат десь у міському водопроводі так, щоб крізь нього проходила вся вода, яку споживає місто, – скільки важкої води за добу відокремив би від звичайної апарат Тарпа!.. (В. Владко);
Найбільш вражаючим досягненням індійської культури є досконала система водопроводу та каналізації, якої не мала жодна інша давня культура, навіть римська (з навч. літ.);
Модернізації потребують очисні споруди водопроводів (із журн.).
△ (1) Групови́й водопрові́д – водопровід, що подає воду споживачам кількох населених пунктів.
З Каховського магістрального каналу водозабором збирають питну воду, яку після очищення та знезараження подають в Іванівський груповий водопровід, від якого питну воду споживає п'ять населених пунктів (з наук.-попул. літ.);
(2) Магістра́льний водопрові́д – водопровід, до якого приєднують розподільні водоводи.
Внаслідок аварії в системі водопостачання прорвало магістральний водопровід (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)