водотяг

ВОДОТЯ́Г, ч.

1. род. а. Водяний насос.

В коридорі був водотяг, і Богдан заспокоїв спрагу досхочу (О. Лисяк);

У куточку, де сапери пропустили струмок пiд днищем, я розколупав цемент. Крижана вода. Але до хати вона не пiднiметься, потрiбен водотяг (Р. Андріяшик).

2. род. у. Те саме, що водогі́н.

Відкриття нового водотягу відбулося дуже урочисто, після чого пан бургомістр випив першу шклянку води (Ю. Винничук);

Попри чималий термін експлуатації львівський водотяг продовжував справно функціонувати, а завдяки виготовленим із дуба трубам відзначався високою якістю води (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. водотяг — -а, ч., діал. Водяний насос.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. водотяг — водо́тяг 1. артезіанський колодязь на вулицях міста (ст): Боязко, скрадаючись попід мурами, ішли міщани по воду до недалекого водотягу (Смолій)||помпа...  Лексикон львівський: поважно і на жарт
3. водотяг — Водотяг, -га м. Водяной насосъ.  Словник української мови Грінченка