возгриміти
ВОЗГРИМІ́ТИ, млю́, ми́ш, док., ц.-с., уроч.
Почати гриміти; загриміти.
Розсердився ж Зевес .. І громом возгримів, у хмарах бурних (П. Куліш).
Словник української мови (СУМ-20)ВОЗГРИМІ́ТИ, млю́, ми́ш, док., ц.-с., уроч.
Почати гриміти; загриміти.
Розсердився ж Зевес .. І громом возгримів, у хмарах бурних (П. Куліш).
Словник української мови (СУМ-20)