Словник української мови у 20 томах

воздвигати

ВОЗДВИГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВОЗДВИ́ГНУТИ, ну, неш, док., ц.-с., уроч.

Споруджувати, будувати (перев. про щось високе, значне); зводити.

Хоробрий князь Острозький .. Воістину був предок запорозький .. Ще й сотні літ нема, як ви вітали Його тріумфом за поход [похід] татарський, Як у Великій церкві воздвигали Йому преславний пам'ятник лицарський (П. Куліш);

У Родні .. навкруг старої фортеці між Дніпром і Россю копали рови, насипали вали, воздвигали стіни, вежі (С. Скляренко);

Збудуємо собор. Воздвигнемо.., і буде незломлений наш дух жити у святій цій споруді, наша воля сяятиме в небі блиском недосяжних бань (О. Гончар).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. воздвигати — воздвига́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. воздвигати — див. конструювати  Словник чужослів Павло Штепа