вологість
ВОЛО́ГІСТЬ, гості, ж.
1. Наявність вологи в чому-небудь; насиченість вологою.
Приємно йти і радісно відчути .. вологість трав .. Над скошеним озерним бережком (І. Гончаренко);
Особливо велике значення має контроль вологості матеріалів у легкій, текстильній та деяких інших галузях промисловості (з наук. літ.);
Вдалося уникнути намотування стебел на ротор в умовах високої вологості й забур'яненості (з наук. літ.);
// Велика кількість опадів.
Підвищена вологість клімату зумовила повноводність річок (з навч. літ.).
2. рідко. Те саме, що воло́га.
Я б навчив його, як зберігати вологість у ріллі (Є. Кротевич);
* Образно. Між чорно-багряними скелями пінився водокрут, а далі, подолавши перепону гострозубих порогів, стрибав у моторошну прірву, що дихала вологістю зеленавих туманів (О. Бердник).
△ (1) Абсолю́тна воло́гість пові́тря, фіз. – кількість водяної пари в грамах, що міститься в певний момент в 1 м³ повітря.
Максимум абсолютної вологості повітря простежується на схилах і вершинах гір у денні години (з наук. літ.);
(2) Відно́сна вологі́сть пові́тря, фіз. – виражене у відсотках відношення абсолютної вологості повітря до її максимального значення при даній температурі.
У разі підвищення відносної вологості повітря в книгосховищах підлогу не миють, а протирають добре викрученою напівсухою ганчіркою (з мови документів);
(3) Об'є́мна воло́гість – вологість, що становить об'ємну частку води в речовині.
При використанні спеціально обладнаних зондів у процесі зондування можуть вимірюватися густина, об'ємна вологість, температура та електричний опір ґрунту (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)