волочильниця

ВОЛОЧИ́ЛЬНИЦЯ, і, ж.

Жін. до волочи́льник.

Волочильниця на якусь частку хвилини зупиняє верстат (з газ.).

Значення в інших словниках

1. волочильниця — волочи́льниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. волочильниця — -і. Жін. до волочильник 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. волочильниця — ВОЛОЧИ́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до волочи́льник 1. Волочильниця на якусь частку хвилини зупиняє верстат (Веч. Київ, 22.ІІІ 1957, 1).  Словник української мови в 11 томах