вольт
ВОЛЬТ¹, а, ч., фіз.
Одиниця виміру напруги електричного струму.
За одиницю напруги береться один вольт – напруга, при якій на ділянці кола виділяється один джоуль енергії, якщо по цій ділянці проходить заряд в один кулон (з навч. літ.);
Струм іде по мережі напругою в тисячі вольт (О. Гончар);
Електропристрої працюють і від автомобільної електромережі з напругою 12 вольт (з газ.).
ВОЛЬТ², а, ч.
1. спорт. Елемент манежної їзди – рух коня по колу (вправо або вліво).
У сучасних змаганнях кінь і вершник повинні продемонструвати вольт, серпантин, вісімку тощо (з навч. літ.);
Одним з елементів у кінному спорті є вісімка, що складається із двох правильних вольтів (з наук.-попул. літ.);
– Ось зараз я вам покажу, що таке вольт, – сказала Катя і примусила коня пройти по рівному колу (з газ.);
// Доріжка на манежі, що має форму кола.
Вольт діаметром 10 метрів;
// Будь-який крутий поворот.
Як гостро свистить гострокрила.. Ластівка! Які несподівані вольти! Зигзаги які блискавичні! (М. Рильський);
Той, хто змушений був хвилину йти попереду, робив у свою чергу вольт, щоб пропустити наперед себе заднього (Ю. Яновський).
2. спорт. Ухиляння від удару супротивника під час фехтування.
У 1633 році французький майстер Беннар Ренні у своїй книзі виклав основи техніки фехтування. Він описав бойову стійку, салют, пересування, випад і вольти, з'єднання і переклади (з навч. літ.).
3. карт. Підтасовування, пересмикування карт під час гри, щоб обдурити партнерів.
Пан Калясантій силувався забавляти їх, показуючи, як робиться [робляться] вольти з картами (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)